Платежі з QR-кодом та фіскальна реєстрація: коли РРО потрібен, а коли ні

Прямі банківські перекази через QR-коди IBAN не потребують реєстрації РРО (реєстратора розрахункових операцій) в Україні — суттєва відмінність від QR-платежів на основі еквайрингу, що докорінно змінює зобов'язання щодо дотримання законодавства для підприємств, які використовують такі сервіси, як pmnt.app.

Державна податкова служба України неодноразово підтверджувала, що призначення платежу, а не сам QR-код, визначає фіскальні вимоги. Коли клієнти сканують QR-код, що містить банківські реквізити IBAN, і здійснюють стандартний банківський переказ, фіскальний чек не потрібен. Однак, коли QR-коди перенаправляють на платіжні шлюзи, такі як LiqPay або Fondy, де вводяться реквізити картки, повна фіскалізація стає обов'язковою, а штрафи за порушення досягають 150% від суми транзакції.

Фундаментальний принцип: має значення, як надходять кошти

Українські податкові органи створили чітку правову базу, яка розмежовує різні типи QR-платежів. Основний висновок з офіційних роз'яснень ДПС: QR-код не є платіжним інструментом відповідно до законодавства про розрахункові операції. Код лише передає інформацію — те, що відбувається далі, визначає правовий режим.

Класифікація кодів рахунків від Державної податкової служби надає конкретні вказівки. Перекази на поточний рахунок IBAN (код 2600) не потребують РРО. Банківські термінали (код 2920) не потребують РРО. Однак небанківські фінансові установи, такі як Fondy або WayForPay (код 2650), та транзитні рахунки для платіжних карток (код 2924) вимагають повної фіскальної реєстрації.

Ця система класифікації пропонує підприємствам практичний тест: перевірте, куди фактично надходять кошти та як вони туди потрапляють.

Платежі з QR-кодом на основі IBAN не є розрахунковими операціями

Коли клієнт сканує QR-код pmnt.app, його банківський додаток відкривається з попередньо заповненими деталями переказу — номером IBAN, ім'ям отримувача, податковим ідентифікатором та призначенням платежу. Потім клієнт авторизує стандартний банківський переказ зі свого власного рахунку. Платіжна картка не використовується, посередник-еквайєр не обробляє транзакцію, і "електронний платіжний інструмент" не використовується в юридичному розумінні.

ДПС підтвердила це тлумачення явно: при реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі IBAN такого суб'єкта господарювання, суб'єкт господарювання (продавець) не зобов'язаний застосовувати РРО та/або ПРРО.

Це означає, що підприємства можуть законно приймати платежі без РРО/ПРРО, використовуючи лише QR-рахунки на основі IBAN. Сервіси, такі як pmnt.app, генерують ці коди відповідно до стандартів Постанови НБУ № 68, створюючи те, що закон розглядає як сприяння звичайним банківським переказам, а не проведення розрахункових операцій.

Практична перевірка будь-якого QR-коду: відскануйте його та перевірте вміст. Якщо ви бачите лише "UA" з наступними 27 символами (формат IBAN) — РРО не потрібен. Якщо ви бачите номер картки, посилання на сторінку оплати або перенаправлення на LiqPay/Fondy — РРО обов'язковий.

Торговий еквайринг через QR-коди вимагає повної фіскалізації

Регулятивне ставлення повністю змінюється, коли QR-коди перенаправляють клієнтів на сторінки обробки платежів. LiqPay, Fondy, WayForPay, Portmone та подібні сервіси працюють як еквайєри — клієнт вводить реквізити картки, платіжна мережа обробляє транзакцію, і кошти проходять через компанію-еквайєра, перш ніж потрапити на рахунок продавця.

Це становить "розрахункову операцію" відповідно до Закону № 265/95-ВР, оскільки використовується електронний платіжний інструмент (картка клієнта), транзакція відбувається "в точці продажу" в юридичному розумінні, посередник-еквайєр обробляє платіж, і продавець ініціює запит на списання, а не отримує переказ, ініційований платником.

Продавці, які використовують QR-платежі на основі еквайрингу, повинні зареєструвати РРО або ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій), видавати фіскальні чеки для кожної транзакції, і з 1 березня 2025 року забезпечувати, щоб чеки містили QR-коди, що посилаються на систему перевірки ДПС відповідно до Наказів Міністерства фінансів № 601 та № 674.

Змішані способи оплати вимагають нюансів у дотриманні

Багато підприємств приймають як перекази IBAN, так і платежі карткою. ДПС роз'яснює цей сценарій: ФОП, який приймає як перекази IBAN, так і платежі через Fondy, повинен мати зареєстрований РРО, але фіскальні чеки видаються лише для транзакцій через Fondy. Прямі надходження на IBAN не є розрахунковими операціями і не проходять через систему РРО.

Це створює важливий шлях дотримання законодавства: підприємства, які потребують пропонувати декілька варіантів оплати, можуть розділити свої зобов'язання, фіскалізуючи лише транзакції через еквайринг, одночасно розглядаючи надходження IBAN як стандартні банківські перекази.

Штрафи за недотримання повернулися до повної суворості

Тимчасовий режим зменшених штрафів для фізичних осіб-підприємців (ФОП) закінчився 31 липня 2025 року. Поточна структура штрафів відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР:

Невикористання РРО, коли це необхідно: 100% від суми транзакції (перше порушення), 150% (повторні порушення)
Невидача фіскального чека: 100% (перше), 150% (повторні)
Робота з простроченим терміном обслуговування РРО: 100% (перше), 150% (повторні)

Критична деталь: кожна окрема транзакція без належної фіскалізації розглядається як окреме порушення. Під час однієї перевірки перше виявлене порушення передбачає 100%, але кожне наступне порушення — потенційно десятки або сотні — передбачає по 150% кожне.

Адміністративні штрафи додають подальше навантаження: 850 грн за використання незареєстрованого РРО або невикористання РРО, коли це необхідно, 510 грн за неподання Z-звітів.

Особливий випадок дистанційних послуг

Стаття 14 Закону про РРО створює виняток для підприємств, які надають виключно дистанційні послуги, що відповідають всім трьом умовам: ніколи не приймають готівку, отримують оплату лише через дистанційні канали (включаючи QR-коди) та продають послуги, а не товари.

Такі підприємства можуть уникнути РРО навіть при використанні способів оплати через еквайринг. Однак цей виняток не застосовується до продажу товарів за будь-яких обставин, і податковий орган тлумачить "послуги" вузько.

Як pmnt.app відповідає регуляторній базі

Сервіси, що генерують QR-рахунки на основі IBAN, займають чітко визначений регуляторний простір. Коли pmnt.app створює QR-код, що містить IBAN продавця, ім'я отримувача, податковий ідентифікатор та деталі платежу, це сприяє тому, що українське законодавство розглядає як стандартний банківський переказ — ту саму операцію, що й ручне введення реквізитів рахунку в мобільний банкінг.

Ключові переваги цієї моделі:

Не потрібна реєстрація РРО для цих платежів
Нульова комісія еквайрингу (проти 2-3% за обробку картками)
Кошти надходять безпосередньо на банківський рахунок продавця
Транзакції розраховуються в той же день або миттєво через систему СЕП
НБУ вимагає від усіх банків підтримувати QR-коди IBAN

Обмеження, які слід розуміти:

QR-коди не задовольняють вимогу надавати можливість POS-терміналу відповідно до Постанови КМУ № 894
Клієнт повинен мати український банківський рахунок з мобільним банкінгом
Деякі клієнти можуть віддавати перевагу платежам карткою для зручності або винагород

Ключові регуляторні джерела

Правова база спирається на кілька взаємопов'язаних документів:

Основне законодавство включає Закон України № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій", Закон України № 1591-IX "Про платіжні послуги" (30.06.2021) та Податковий кодекс України, стаття 296.10 щодо звільнення ФОП 1-ї групи.

Постанови НБУ включають Постанову № 68 (28.05.2020), що встановлює стандарти QR-кодів для кредитних переказів, та Постанову № 11 (01.02.2021), що оновлює вимоги до формату QR-кодів.

Документи уряду включають Постанову КМУ № 894 (29.07.2022) щодо обов'язкової можливості безготівкової оплати та Накази Міністерства фінансів № 601 та № 674 щодо вимог до фіскального чека.

Роз'яснення ДПС, що підтверджують звільнення IBAN, включають листи від 07.06.2024 № 3112/ІПК/99-00-07-04-01, 04.02.2025 № 528/ІПК та 07.01.2025 № 48/ІПК, а також регіональні комунікації ДПС з Києва, Івано-Франківська та Львівської області.

Висновок

Українські підприємства можуть структурувати прийняття платежів для мінімізації або усунення вимог РРО, розуміючи фундаментальну різницю між типами платежів. QR-коди на основі IBAN, такі як ті, що генеруються pmnt.app, представляють банківські перекази, які виходять за межі визначення розрахункової операції — не потрібна фіскальна реєстрація, не потрібно видавати чеки, не потрібно платити комісії за еквайринг.

QR-платежі на основі еквайрингу через LiqPay, Fondy та подібні сервіси вимагають повної відповідності фіскальному законодавству з суворими штрафами за недотримання. Структура штрафів 100%/150% робить правильну класифікацію способів оплати значним питанням управління фінансовими ризиками.

Для підприємств, які оцінюють свою платіжну інфраструктуру, вибір полягає не просто у зручності або комісійних ставках — це питання принципово різного регулятивного ставлення на основі того, як гроші переходять від клієнта до продавця. QR-код — це лише посередник; призначення визначає правила.